Alpha
a · /a/
бик
Грецька абетка
Грецьку абетку використовують для запису грецької мови з VIII ст. до н. е. Її 24 літери утворили першу абетку з голосними й стали основою латиниці та кирилиці.
24 літери · приблизно з VIII ст. до н. е. до сьогодні
Beta
b · /b/
дім
Gamma
g · /ɡ/
верблюд
Delta
d · /d/
двері
Epsilon
e · /e/
просте e
Zeta
z · /zd/
можливо, зброя
Eta
ē · /ɛː/
можливо, огорожа
Theta
th · /tʰ/
можливо, колесо
Iota
i · /i/
можливо, рука
Kappa
k · /k/
можливо, долоня
Lambda
l · /l/
можливо, стрекало
Mu
m · /m/
можливо, вода
Nu
n · /n/
можливо, риба
Xi
x · /ks/
можливо, опора
Omicron
o · /o/
мале o
Pi
p · /p/
можливо, рот
Rho
r · /r/
можливо, голова
Sigma
s · /s/
можливо, зуб
Tau
t · /t/
можливо, знак
Upsilon
y · /y/
просте u
Phi
ph · /pʰ/
походження невідоме
Chi
ch · /kʰ/
походження невідоме
Psi
ps · /ps/
походження невідоме
Omega
ō · /ɔː/
довге o
Історія
Грецька абетка виникла з фінікійської приблизно у VIII ст. до н. е. і стала першою абеткою, у якій з'явилися літери для голосних. Слово «алфавіт» утворене від назв її перших двох літер — альфи й бети.
Разом із грецькою культурою й наукою абетка набула широкого поширення. Від неї походять латиниця, кирилиця та коптське письмо, а ті самі 24 літери й досі використовують для запису грецької мови.
Джерела
Порядок і форми знаків відповідають Unicode; назви й звуки наведено відповідно до стандартних реконструкцій класичної вимови.
- The Unicode Consortium, Greek and Coptic (U+0370-U+03FF)
- Roger D. Woodard, Greek Writing from Knossos to Homer (1997)